Це було в давнину на початку 6 століття нашої ери. Якось караван купців проходив повз містечко, що нині має назву міста Нафталан. У цих місцях було чимало озер із каламутною водою. Сумніви закрались у душі купців. Щоб не завдати шкоди верблюдам, останніх відігнали від водойм.
У каравані був верблюд, який відрізняється від інших своїх побратимів худорлявістю та хворобами. Він погано стояв на ногах і стогнав, та так голосно, що лютував свого господаря. Дійшло до того, що сто караван-баші віддав наказ про усунення хворої тварини від каравану: «Йому краще загинути отруївшись отруйною водою тутешніх озер, ніж жити з болісними хворобами.» Залишивши хворого верблюда на вмирання караван продовжили свій шлях. На зворотному шляху, що пролягав через ті ж місця, де була залишена хвора тварина, господар каравану помітив самотнього верблюда, впізнавши в ньому відчуженого. Всі люди з каравану, які знали цього верблюда, були дуже здивовані цим фактом. Вирішено було простежити за твариною. На подив людей верблюд часто заходив у каламутну воду озер, купався в ній і виходив на сушу для відпочинку під сонцем. Люди виявили, що під каламутою води знаходилася чорна масляниста рідина і похнюпилися, що зцілення хворої тварини пов'язане з цим. Так населення поблизу селищ стали використовувати чарівну рідину, як лікарський засіб і внаслідок схожості його зі звичайною нафтою, пізніше дали йому ім'я - «НАФТАЛАН»

 ІСТОРИЧНІ ФАКТИ


Перші згадки про нафталан зустрічаються у творах великого азербайджанського поета та мислителя Нізамі Гянджеві (1141-1201), де він пише про свої спостереження вивезення нафталанової нафти караванами із селища Сафі-Кюрд, розташованого неподалік від нинішнього міста Нафталан. У XIII столітті, відомий мандрівник Марко Поло, що прямував з Венеції до Китаю, проїжджаючи через Азербайджан, згадує про нафталан у своєму трактаті «Про Велику Татарію»: «… там є велика криниця з маслянистою речовиною, якою можна нав'ючити багато верблюдів. Воно використовується не для харчування, а для змащування при шкірних захворюваннях у людей і худоби, так само як і за інших недуг».
Родовище нафталана – місто Нафталан, розташоване за 320 км від столиці Азербайджану міста Баку і за 50 км на південний схід від міста Гянджа. За архівними даними до 1873 року нафталан видобувався ручним способом із неглибоких свердловин.
У 1890 році німецький інженер-концесіонер Е.І.Єгер, купивши землю в родовищах нафталану, заклав перші свердловини глибиною 250 м, для видобутку промислової нафти. Однак при переробці нафти він був глибоко розчарований: у нафті не було бензинових фракцій, і він не горів. Будучи на межі банкрутства, він помітив, як у спекотні літні дні сюди з'їжджаються сотні людей із різних місць, щоб поринати в ями, заповнені цією нафтою. Побачивши широке поширення нафталану як лікувального засобу, і запозичивши у місцевого населення досвід лікування цією речовиною, він збудував невелику фабрику для виробництва мазі з нафталану, яка незабаром завоювала велику популярність. Продукцію цієї фабрики, а також сировину, з якої вона виготовлялася, почали вивозити до Німеччини. Там з 1986 року почали функціонувати два нафталанові акціонерні товариства «Нафталан у Магдебурзі» та «Нафталан у Дрездені», які виготовляли препарати з нафталану. Способи приготування єгерівських мазей були засекречені та монополізовані.
Нафталанова мазь застосовувалася як як лікувальний засіб, її вживали в косметології, як пом'якшувальний засіб. У 1900-1902 р.р. у деяких косметичних кабінетах Парижа з нафталанової мазі виготовлялися різноманітні препарати. Нафталан застосовувався переважно як основа для мазей. Ще 1899 р. у журналі “Pharm. Zeitung” було запропоновано 65 рецептурних формул із нафталановою маззю – мазі, пасти, пластирі, пудри. Протягом короткого періоду зріс попит на нафталан та різні його препарати у Європі. З кінця XIX століття мазі, виготовлені на основі нафталану, почали ввозити до Росії як запатентований німецький засіб, не згадуючи при цьому ні слова про їх походження.
Перше офіційне повідомлення в Росії про застосування нафталану з лікувальною метою було зроблено в 1896 році, на засіданні Кавказького медичного товариства в Тифлісі лікарем Ф.Г. Розенбаумом, який вживав його при опіках, гострій та хронічній екземі, соборі, псоріазі, ранах та розтягненнях, болях ревматичного характеру. За його даними, нафталан прискорював процес рубцювання, мав антисептичну, протизапальну дію. 1898 року московське дерматологічне суспільство визнало результати робіт відомого вченого А.І. Поспєлова, опубліковані в журналі «Лікар», який використовував нафталанську нафту в дерматології та свідчив про його лікувальні властивості. Поспєлов писав: "При будь-яких поверхневих катарах шкіри, де потрібна швидка епітелізація, висихання, пожвавлення грануляції, заспокоєння болю і сверблячки, можна і потрібно застосовувати нафталан".
З 1920 року родовище нафталану перейшло у відання Радянської держави та оголошено охоронною зоною. З 1926 року почав функціонувати спеціалізований курорт «Нафталан» у зоні родовища, де лікувалися пацієнти з усіх кінців СРСР із захворюваннями опорно-рухового апарату, з неврологічними, шкірними, гінекологічними, урологічними захворюваннями. Пізніше (1938 р.) у Бакинському НДІ Курортології було організовано експериментальну лабораторію з вивчення біологічної дії нафталану. Цією проблемою займалися також у Москві, в ЦНДІ Курортології СРСР, Інституті Експериментальної Медицини АН СРСР. У 1941 році Фармакопейний Комітет УМЗ Наркомздоров'я СРСР затвердив виробництво рафінованого нафталану — очищеного від сторонніх домішок нативного нафталану після зневоднення його тепловою обробкою     при температурі 125-135о. Поруч із рафінованим і нативним нафталаном фармацевтична промисловість СРСР 1941 року випускала мазь «Нафталан», виготовлений із рафінованого нафталану. Надалі на хіміко-фармацевтичній фабриці «Гален» у Москві почали виробляти більш ніж 30 найменувань препаратів із нафталану. Загалом з нього було отримано понад 200 препаратів, такі як нафталанська нафта рафінована, знесмолений нафталан, нафталанська мазь жовта, вісмуто-танніно-цинко-нафталанова мазь, мазь саліцило-нафталанова, мазь сірчана на нафталані, мазь "тіолан" -нафталанова паста, цинко-нафталанова паста, сірчано-цинко-нафталанова паста, іхтіол-цинко-нафталанова паста, нафталано-фітонцидна емульсія, нафталанове масло-пестилет, лікувальна мастика та ін.
Пройшло більше 100 років з початку вивчення лікувальних властивостей та застосування нафталану. Його ефективність при різних захворюваннях підтверджена результатами більш ніж 1600 наукових праць та монографій, у тому числі 270 дисертацій. У місті Нафталан розташований єдиний у світі, що вражає уяву «Музей милиць». Тут можна побачити сотні милиць різних конструкції та розмірів. Вони залишені та підписані тими, хто після прибуття на курорт не міг пересуватися без допомоги милиць.
Однак після розпаду СРСР нафталанська нафта фактично стала недоступною для громадян Російської Федерації, де компанія "Нафталан Фарм Груп" є піонером серед офіційних постачальників нафталанської нафти в Росію. Останніми роками нафталан почали розповсюджувати у низці Європейських країн: він був офіційно зареєстрований в Україні, проходить клінічні випробування у Німеччині, Чехії, Австрії. У Хорватії функціонує лікарня «Нафталан», де успішно лікуються пацієнти з усієї Європи, зокрема.

 

Нафталанове лікування.
(короткі дані з наукової літератури)

Вплив знесмоленого нафталану на організм базується на взаємозумовленій дії температурного та хімічного факторів. Нагрітий до температури тіла знесмолений нафталан викликає в аплікації підвищення температури шкіри і підшкірної клітковини до 1 - 1,5оС. У результаті впливу виникає місцева гіперемія шкіри. Збільшення кровотоку, поряд із підвищенням судинної проникності та зсувами pH, сприяє транспорту через шкіру складових елементів знесмоленого нафталану, які сприяють обмеженню ексудації та набряку тканин, індукують проліферативні процеси в осередку запалення. В ексудативну фазу запалення вони обмежують міграцію лейкоцитів у вогнище запалення та наростання набряку. У проліферативну фазу запалення знесмолений нафталан підвищує в'язкість плазмолеми, зменшує її проникність. Підсилює розсмоктування продуктів аутолізу клітин та відтік інтерстиціальної рідини. Збільшуючи активність антиоксидантної системи, сприяє гальмування перекисного окислення ліпідів у вогнищі запалення та відновленню прискорених при запаленні процесів гліколізу та ліполізу. Компоненти знесмоленого нафталану сприяють руйнуванню протеогліканових комплексів склерозованих рубців, викликають дезагрегацію глікозамінгліканів та посилюють диференціювання та дозрівання фібробластів з подальшим пригніченням продукції волокон сполучної тканини та регресії склеротичних вогнищ. Тепловий вплив знесмоленого нафталану в зоні впливу сприяє накопиченню гуморальних низькомолекулярних факторів локального кровотоку, які розширюють судини мікроциркуляторного русла і посилюють місцевий кровотік шкіри. Гіперемія шкіри посилює метаболізм підлягаючих тканин, прискорює розсмоктування інфільтратів та репаративну регенерацію у вогнищі ураження. В області аплікації зменшується спазм м'язів та компресія ноцицептивних провідників, що призводить до зменшення больових відчуттів, перебудови та розм'якшення рубців сполучної тканини. Разом з тим, недотримання температурного режиму, тривалі дії можуть спричинити зрив функції систем пристосування та загострення патологічного процесу.
Механізми протизапальної дії знесмоленого нафталану реалізуються різними шляхами. Нафталан та більшість його препаратів гальмують синтез та інактивують дію медіаторів запалення. У дослідах на кроликах з гіперергічним запаленням показано, що вже після четвертого змащування знесмоленим нафталаном, різко знижується вміст серотоніну в крові, що залишається на цьому рівні протягом тривалого періоду, і цей ефект супроводжується скороченням рівня ацетилхоліну за рахунок переходу його в неактивну форму. Знесмолений нафталан має виражену антигістамінну активність, що багато в чому визначається вихідним станом гістаміноергічних структур. Доведено, що на тлі анафілактичних та алергічних реакцій, антигістамінна активність знесмоленого нафталану особливо яскраво виявляється і що в механізмі такої дії безпосереднє значення має гальмування альтерації опасистих клітин та вплив знесмоленого нафталану на ферментативні процеси, насамперед стимулювання активності гістамінази.
Встановлено, що введення нафтенових вуглеводнів піддослідним тваринам, посилює функцію кори надниркових залоз, сприяє прогресивному наростанню біосинтезу кортикостероїдів, стимулює компенсаторнопристосувальні функції, виявляє виражену десенсибілізуючу дію, затримує розвиток багатьох загальних і місцевих ознак. випадку розвитку значно послаблює його ознаки.
Знесмоленого Нафталану властиво знеболювальну та місцевоанестезуючу дію. У дослідах на щурах щодо визначення порогової чутливості на електричний струм виявлено, що знесмолений нафталан у 5-6 разів збільшує порогову чутливість шкіри, зменшує тактильну чутливість нервових закінчень за збереження функції рухових нервових волокон.
Ефективність знесмоленого нафталану при нашкірному застосуванні пояснюється тим, що він чинить на шкіру антимікробну та бактерицидну дію, стимулює регенеративні процеси. Механізм бактерицидної дії обумовлений впливом нафтенових вуглеводнів на бактеріальну мембрану, розчиненням її ліпоїдних та смолистих компонентів, підвищенням її проникності, порушенням обмінних процесів у ній та втратою життєздатності мікроба. Нафталанотерапія підвищує інтенсивність грануляції ураженої поверхні шкіри, прискорює загоєння ран, сприяє зростанню епітеліальних елементів. Встановлено, що у формуванні лікувального ефекту знесмоленого нафталану істотне значення має його імуномодулююча дія на шкіру.
За результатами клінічних та експериментальних досліджень встановлено, що при адекватному застосуванні знесмоленого нафталану сприяє посиленню тканинної мікроциркуляції, проникності гематоенцефалічного бар'єру, активізації периферичного кровотоку, провідності імпульсів по моторних волокнах периферичних нервів, збудливості спинальних альфа-мотоней. Застосування знесмоленого нафталану при травмах периферичної нервової системи посилює процеси регенерації та реіннервації, стимулює репаративні процеси, сприяє відновленню функцій пошкоджених нервів та м'язів, регресу існуючих рухових та чутливих дефектів, вегето-судинних та трофічних порушень.

НАФТАЛАН У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Є численні дані про терапевтичну ефективність знесмоленої нафталанової нафти та її препаратів під час лікування різних захворювань. Більшість досліджень присвячено вивченню впливу знесмоленого нафталану на хворих із ревматичними захворюваннями суглобів. Показано, що загальні ванни з знесмоленої нафталанської нафти сприяють зниженню запальних явищ у суглобах у хворих на ревматоїдний артрит (РА) при мінімальній його активності. Виявлено результативність нафталанових змащувань у поєднанні з УФ-опроміненням у відновному лікуванні хворих на РА при мінімальній та середній активності.
В результаті тривалого контрольованого клінічного дослідження встановлено, що курс лікування знесмоленим нафталаном у вигляді місцевих аплікацій на уражені суглоби у хворих на псоріатичний артрит з мінімальним та середнім ступенем активності запалення призводить до зниження активності суглобового синдрому. При цьому знесмолений нафталан ефективний щодо шкірного псоріазу.
Аплікації про знесмолений нафталан показали себе ефективним засобом профілактики деформації хребта і корекції змін, що вже розвинулися в ньому, у хворих на анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева). Після нафталанотерапії з знесмоленим нафталаном відзначалося зменшення рефлекторної напруги залучених м'язів, а також інтенсивність запальних змін в області ентезопатій, що призводило до підвищення амплітуди рухів у хребті та периферичних суглобах.
Диференційоване застосування з обезмоленим нафталаном у вигляді сидячих, двох або чотирикамерних ванн рекомендовано при захворюваннях периферичних судин: облітеруючому атеросклерозі, ендоартеріїті, постромбо-флебічному синдромі та діабетичних ангіопатіях протисудинних судин нижніх кінцівок, що обумовлено його гіпокорозійним судинами нижніх кінцівок, що обумовлено його гіпомії. При цьому методики лікування підбираються з урахуванням форми захворювання, стадії патологічного процесу, ступеня розладу кровообігу в кінцівках та індивідуальними особливостями хворого на організм. Крім цього, слід звертати увагу на стан серцевої діяльності, величину артеріального тиску та стан мозкового кровообігу. Методики лікування з знесмоленим нафталаном можуть застосовуватися у початкових стадіях облітеруючих захворювань, до та після оперативного втручання у комплексі з медикаментозною терапією, лікувальною гімнастикою, дозованою ходьбою та масажем.
Нафталанотерапія з знесмоленим нафталаном успіхом використовується при запальних захворюваннях жіночої сфери, у хронічній та підгострій стадіях захворювань. Найкращі результати досягнуто при лікуванні хронічного неспецифічного сальпінгоофориту, первинної та вторинної безплідності. Нафталан знесмолений застосовується у вигляді тампонів, змазування піхви та нафталанових турунд. Використовується знесмолений нафталан, який стерилізується у водяній бані та охолоджується до 50-55оС. Тампони при необхідності поєднують зі змащуванням «трусикової» зони
Локальні аплікації з обесмоленим нафталаном, а також його препаратів (нафтенові вуглеводні) на уражені сегменти хребта та зони іррадіації болю як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з ультразвуковою терапією або інфрачервоним УФ-опроміненням, показали високу клінічну ефективність у хворих з остеохондом поперекового відділів хребта з корінцевими проявами (або без нього), а також з попереково-крижовим радикулітом (в під гострій стадії, стадії неповної ремісії та ремісії). Дія знесмоленого нафталану викликає значне зменшення вираженості больового синдрому, симптомів натягу, відновлення порушених функцій у рефлекторно-руховій сфері, поліпшення показників периферичного кровонаповнення судин та нервово-м'язових структур.
Слід зазначити, що перші відомості про ефективне використання нафталану в лікуванні екзем, псоріазу, сверблячки, опіків та інших уражень шкіри в періодичній медичній літературі з'явилися понад сто років тому. На думку багатьох дерматологів, особливістю дії знесмоленої нафталанської нафти при нашкірному застосуванні слід вважати зменшення больових відчуттів та почуття стягнутості, пом'якшення шкіри, швидку ліквідацію патологічного процесу, відсутність подразнюючої та менш токсичної дії. Найбільш ефективним способом лікування хронічних дерматозів вважається комбінування процедур нафталанолеченія (ванни або змащування) з УФ-опроміненням або геліотерапією. При прогресуючій стадії вищезгаданих захворювань слід утриматися від нафталанотерапії.
Нафталанотерапія показала високу ефективність у хворих на хронічний неспецифічний простатит. Розроблено різні комплексні методи лікування із застосуванням в основному знесмоленого нафталану, в які входять: нафталанопарафінові мастичні аплікації на трусикову зону, ректальні заливання стерилізованого знесмоленого нафталану, загальні нафталанові білі ванни, ультрафонофорез знесмоленого нафталану. Комплексне лікування має протизапальний вплив на тканини передміхурової залози, що регулює дію на показники спермограми, нормалізує секреторну функцію.
Застосування нафтенових вуглеводнів у вигляді аплікації на ясна в комплексі з фонофорозем того ж препарату виявляє аналгетичні, протизапальні дії, за рахунок покращення мікроциркуляції та імунокорегуючого ефекту у хворих з хронічними та гострими запальними захворюваннями пародонту. Відзначалося відновлення кольору та форми ясен, припинення кровоточивості.
При хронічних та гострих запальних захворюваннях приносових порожнин (гайморит, етмоїдит, фронтит) введення знесмоленого нафталану або нафтенових вуглеводнів у верхньо-щелепні пазухи в комбінації з вкладенням турунд з вищевказаними препаратами нафталану в область гратчастого лабіринту і ультра болю.